ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПАРТАПАРАТ І РЕЛІГІЙНЕ ВІДРОДЖЕННЯ БУКОВИНИ НА ЗЛАМІ 80–90-х рр. ХХ ст.

Автор(и)

  • Василь ЧУРА
  • Юрій КАГАНОВ

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.23.258988

Анотація

Мета дослідження. Наукова розвідка реконструює маловідомі події,повязані з особливостям релігійногоренесансупівнічної частини Буковини у другій половині 80–початку 90-х рр. ХХ ст., яка входила до складу УРСР й СРСР від 1940 й 1944 рр. до 1991 р. Відтворення динаміки релігійного відродження подано крізь призму його комуністичної рецепції, що ґрунтувалась на хоча й латентному, але прихильному ставленні проросійського компартійного керівництва Чернівецької області до Російської Православної Церкви та його цілковитому несприйнятті національних Української Греко-Католицької Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви. Методологія дослідження. Верифікація негативного сприймання компартійним керівництвом Чернівеччини релігійного відродження національних церков відбувалася із дотриманням принципу історичної обєктивності. Під час здійснення дослідження було застосовано методи критичного й структурного аналізу й класифікації, систематизації неопублікованих архівних джерел. Висновки базувались на документах трьох обласних архівів, а також сторінках комуністичних і національних періодичних видань та матеріалах інтерв’ю із учасниками подій. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше в українській історичній науці здійснено аналіз причин та наслідків двоякого сприйняття чернівецьким партапаратом релігійного становища регіону, внаслідок його підпорядкованості московському ЦК КПРС, що розглядав РПЦ як один із інструментів насадження російської ментальності в анексованих ним українських землях. Такий розгляд уможливило уведення до наукового обігу нової архівної документальної бази, яка раніше не була оприлюдненою для широкого кола наукових дослідників. Висновки. В історичній науці існує гіпотеза про вибірковість радянської, а відтак російської комуністичної доктрини “войовничого атеїзму” як цілковитого і безповоротного заперечення віри у Бога. Такі подвійні стандарти помітно виявляли себе у критичні для радянської влади часи, коли з метою власного виживання вона свідомо відступала від власних постулатів й пристосовувала їх до вимог часу. Останнім у “черзі” цих проявів був період, коли КПРС-КПУ вичерпала себе як ідеологічний стрижень держави та СРСР – як геополітичний об’єкт. Тоді за московською вказівкою місцевий чернівецький партапарат ілюстрував прихильне ставлення до РПЦ, субсидіював пишне відзначення 1000-ліття хрещення Київської Русі-України у православно-російському форматі й здійснював непримиренне ставлення до УГКЦ й УАПЦ та протестантських церков, керуючись не релігійною, а політичною кон’юнктурою.

Біографії авторів

Василь ЧУРА

доктор історичних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка

Юрій КАГАНОВ

доктор історичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи, професор кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Статті