УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА МІЖКУЛЬТУРНА ВЗАЄМОДІЯ НА ПОГРАНИЧЧІ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Автор(и)

  • Роман ЧМЕЛИК
  • Любомир ХАХУЛА

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.23.258987

Анотація

Інтеграційні процеси початку ХХІ ст. спричинили нову конфігурацію міжнаціональних відносин на східних кордонах Європейського союзу. Особливо це проявилося на українсько-польському пограниччі, визначеному кордоном, сформованим після Другої світової війни. Метою пропонованої статті є наукова інтерпретація активних форм українсько-польської міжкультурної взаємодії, вираженої релігійно-конфесійним та комеморативним чинниками, а також аналіз феномену транскордонного співжиття в умовах євроінтеграційних процесів кінця ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження охоплює широкий спектр міждисциплінарних наукових підходів, розроблених етнологією та культурною антропологією. Наукове осмислення українсько-польських відносин в категоріях Свій – Чужий – Інший та інтерпретація польового матеріалу за типологією студій пам'яті – індивідуальна-комунікативна-культурна – дала змогу максимально об’єктивно простежити особливості самоідентифікації мешканців українсько-польського пограниччя, визначити вплив релігійно-конфесійного та пам’яттєвого факторів на українсько-польську міжкультурну взаємодію на пограниччі на зламі століть. Наукова новизна роботи полягає у виявленні типових механізмів міжкультурної та міждержавної українсько-польської інтеракції, визначенні ролі історичних стереотипів як консолідаційного потенціалу для (не)збереження спільної історичної спадщини й побудови українсько-польських відносин у традиції європейських ціннісних орієнтирів. Висновки. Сучасне українсько-польське пограниччя виражає суспільно-культурний феномен, заснований на спільному історичному досвіді, колективній пам’яті, негативних / позитивних стереотипах. Конфліктний потенціал українсько-польських суспільних відносин був виражений конфліктами довкола греко-католицької катедри в Перемишлі та Цвинтаря Орлят у Львові як наслідків радянського замовчування історичної пам’яті, культивуванням негативних стереотипів, незрілості еліт. Позитивний вимір характеризував інституційну діяльність, спрямовану на збереження культурної спадщини через українсько-польські видавничо-виставкові та реставраційні проєкти, міжкультурний діалог.

Біографії авторів

Роман ЧМЕЛИК

доктор історичних наук, старший науковий співробітник, директор Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський історичний музей”

Любомир ХАХУЛА

кандидат історичних наук, старший дослідник, заступник директора Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський історичний музей”

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Статті