ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ В ОЦІНКАХ ФРАНЦІШЕКА БУЯКА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ “WIEŚ I PAŃSTWO”, 1938 – 1939)

Автор(и)

  • Лідія ЛАЗУРКО
  • Михайло КЕЛЬМАН

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.23.258973

Анотація

Мета дослідженнярозкрити специфіку поглядів на питання функціонування польської держави міжвоєнного періоду Францішека Буяка творця львівської соціально-економічної історичної школи. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської обєктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у реконструюванні поглядів Ф. Буяка на особливості державотворчих процесів у II Речі Посполитій. Висновки. Францішек Буяк, засновник польської школи соціально-економічної історії, один з найбільш авторитетних дослідників міжвоєнної Польщі, залишив по собі не лише наукову, а й публіцистичну спадщину. Активний учасник інтелектуальних змагань за відновлення історичної Польщі, зокрема як консультант на Паризькій мирній конференції, Ф. Буяк навіть мав досвід політичної діяльності як міністр сільського господарства. На його очах відбувалося становлення і трансформація політичної системи II Речі Посполитої, і це впливало на його зацікавленості та відображалося у науковій і публіцистичній творчості. Виходець з селянської родини, багатолітній член Стронніцтва людового, Ф. Буяк звертав особливу увагу на проблеми взаємин держави із селянами найбільш чисельною тогочасною суспільною верствою. Розглядаючи державу як вищий ступінь суспільної організації, заснованої на примусі, ратував за гармонізацію цього шляхом солідаризації. Ф. Буяк трактував солідаризм як найкращу модель державної організації, вважаючи, що саме солідарність членів суспільства є первинним та визначальним фактором успішності держави. Роздумуючи про суспільний устрій міжвоєнної Польщі, затиснутої між двома тоталітаризмами більшовицьким та фашистським Ф. Буяк приділяв увагу своєрідному польському тоталітаризму Й. Пісудського, при якому зберігалася видимість демократії. Дослідник уважав неможливим у Польщі класичний тоталітаризм через неймовірну строкатість польського суспільства. Що стосується останнього, то найбільше Ф. Буяка цікавили питання, повязані з селянською верствою, яку він вважав не лише економічною, а й духовною основою держави. Проблеми селянства дослідник розглядав у опозиції до шляхти як привілейованої частини суспільства, що також переживала значні трансформації. У цьому контексті одним із нагальних завдань називав подолання упереджень держави до селян та селян до держави. Останнє, на його думку, було можливим лише завдяки підвищенню освітнього і культурного рівня селянської верстви.

Біографії авторів

Лідія ЛАЗУРКО

доктор історичних наук, професор кафедри історії України, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa

Михайло КЕЛЬМАН

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії права та конституціоналізму, Інститут права, психології та інноваційної освіти Національного універистету “Львівська політехніка”

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Статті