МОТИВИ ОДРУЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ ГАЛИЦЬКОГО СЕЛА у ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ ст. (за архівними матеріалами Львівської Греко-католицької митрополичої консисторії)

Автор(и)

  • Надія ВОЙТОВИЧ
  • Михайло ГЛУШКО

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.23.258966

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати основні мотиви і принципи вибору українцями Галичини подружньої пари в першій половині ХХ ст., їх зміну / сталість порівняно з попереднім історичним періодом – ХІХ ст. Методологія дослідження базується на застосуванні методологічного принципу історизму, а також на загальнонаукових і спеціальних наукових методах, передусім на порівняльно-історичному. Першочергове значення надане скрупульозному вивченню архівних джерел та верифікації наявної у них інформації завдяки зіставленню з етнографічними матеріалами. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що, залучивши архівні матеріали, вперше в українській історичній науці проаналізовано мотиви одруження українців Галичини в першій половині ХХ ст. Водночас його результати можуть послугувати основою наступних ґрунтовних студій у сфері шлюбно-сімейних відносин. Наведені в статті фактографічний матеріал і теоретичні узагальнення матимуть важливе значення для розуміння соціально-економічних та суспільно-політичних реалій, властивих тогочасному галицькому сільському суспільству. Висновки. Під час вибору майбутньої пари українські селяни Галичини керувалися різними мотивами, дотримувалися певних принципів і правил, більшість із яких була характерна і для попереднього (ХІХ) століття. Це, зокрема, прагматичні майнові інтереси – бажання примножити власне багатство, об’єднати сусідні ґрунти, не допустити розділу майна тощо. Важливе значення мали для селян соціальна стабільність та позитивна репутація майбутньої сім’ї. Остання, до слова, залежала не лише від наявності рухомого і нерухомого майна, землі і худоби, а й від легітимності шлюбу в очах громади і церкви. Саме тому в архівних джерелах значна частина справ стосується узаконення шлюбів на віру, передовсім між вдівцями. Сільське населення Галичини дотримувалося і принципу соціальної, територіальної та релігійної ендогамії, порушуючи водночас заборону на шлюб між близькими родичами. Для першої половини ХХ ст. характерними були також політичний мотив одруження і мотив економічного виживання в умовах війни й еміграції. Матеріали архівних справ доводять також, що соціальний статус та економічну стабільність сільська громада цінувала більше, ніж кохання чи дружні стосунки в родині. Тому звичним явищем були ранні шлюби, економічні санкції та примус батьків до шлюбу, фізичне насильство чоловіка над молодою жінкою тощо.

Біографії авторів

Надія ВОЙТОВИЧ

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України, економічної теорії та туризму Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького

Михайло ГЛУШКО

доктор історичних наук, професор, професор кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Статті