ЯК ПІВДЕНЬ ОБ’ЄДНАВ УКРАЇНУ (КІНЕЦЬ ХVІІІ – ПОЧАТОК ХХ ст.)
DOI:
https://doi.org/10.24919/2519-058X.21.246923Анотація
Мета роботи – проаналізувати причини провалу російського імперського проєкту “Новоросія” і дати теоретичне обґрунтування процесу інтеграції південноукраїнського регіону до складу Великої України. Методологія – загальнонаукові, загальноісторичні, міждисциплінарні методи і теоретичні напрацювання окремих вчених. Наукова новизна – вперше у новітній українській історіографії здійснена спроба теоретичного узагальнення комплексу поєднаних між собою соціально-економічних, політичних і етнокультурних процесів, які призвели, з одного боку, до провалу імперського проєкту “Новоросія”, а з іншого – до перетворення південноукраїнських земель на невід’ємну складову частину модерної України. Висновки. Хоча для реалізації проєкту “Новоросія” імперською Росією були задіяні величезні матеріальні, людські й інтелектуальні ресурси, він зазнав краху. На перешкоді стали модернізаційні процеси, які з останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. охопили Європу і перекинулися в Україну, включаючи ту її частину, яка називалася Новоросією. Модернізація активізувала на цій території цілий комплекс факторів, які знівелювали наслідки політики імперської інтеграції Новоросії, спричинили її провал. Одним з цих факторів був переважно український етнічний склад населення регіону, який склався в результаті міграційних процесів. Інший потужний фактор – економіка. В ХІХ – на початку ХХ ст. Південь перетворився на центр економічного тяжіння Наддніпрянської України і її товарного ринку, сприяючи консолідації окремих її регіонів в єдиний національно-територіальний комплекс. Зі свого боку, це активізувало соціальні й етнокультурні процеси, і у кінцевому рахунку, інтенсифікувало на території всієї України процес формування модерної української нації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.