ПОВСЯКДЕННЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ У 1944 – 1953 pp.

Анотація

Мета дослідження – висвітлити повсякдення інтелігенції західного регіону України (матеріально-побутовий аспект) у перші повоєнні роки, розкрити суспільно-політичні чинники, що його визначали. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також використані загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, щоб на основі різноманітного джерельного матеріалу розкрити повсякденні повоєнні стратегії виживання інтелігенції, коли у краї відновлювалася / утверджувалася радянська система, з’ясувати на що вистачало її матеріальних коштів і як відображалися на її побутовому становищі суспільна активність та політичні переконання. Висновки. Повоєнне повсякдення інтелігенції було пов’язане з елементарним виживанням, пошуками можливостей забезпечення існування. Винагорода за роботу в багатьох випадках не відповідала покладеним на інтелігенцію обов’язкам, не забезпечувала нормальних умов життя та праці. У кращому становищі були ті, що своєю діяльністю доводили відданість партійним настановам, обіймали високі посади, отримували значні гонорари та премії за “ідеологічно правильні” твори. Краща частина національно-свідомої інтелігенції, яка розцінювалася владою як потенційний, чи явний ворог, піддавалася репресивним заходам, позбавлялася засобів до існування, можливостей реалізації здібностей та творчого потенціалу. Але поступальний розвиток інтелігенції її бажання приносити користь у складних і суперечливих умовах свого повсякдення, радянська система здолати не змогла.