ДЕРЖАВНО-РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА ЩОДО РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ВОЛИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Автор(и)

  • Олександр БУРАВСЬКИЙ
  • Микола КОЗЛОВЕЦЬ

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.21.246907

Анотація

Мета дослідження – на основі архівних джерел проаналізувати міжконфесійні процеси на Волині в другій половині ХІХ – початку ХХ ст., з’ясувати характер етноконфесійних трансформацій, які здійснювались російським самодержавством і православним духовенством у Південно-Західному краї. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, об’єктивності, верифікації, наративного конструктивізму, на історико-генетичному, історико-типологічному, історіографічному і біографічному методах, а також на загальнонаукових методах аналізу та синтезу, узагальнення. Наукова новизна. У статті, яка базується на невідомих раніше архівних джерелах і дослідженнях науковців, встановлено, що входження Волині до складу Російської імперії супроводжувалося значними трансформаціями релігійно-церковного комплексу регіону. Механізм державно-православної місії був спрямований насамперед на нейтралізацію католицького прозелітизму шляхом великомасштабної пропагандистської роботи і засобами силової регламентації. Висновки. Державно-релігійна політика російського самодержавства на Волині в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. спрямовувалась на насадження православ’я та викорінення католицизму, ліквідацію діяльності Римо-католицької церкви. Ця політика здійснювалася у тісному союзі держави з РПЦ, оскільки в місії “войовничої” католицької конфесії вбачалася небезпека посилення національного, зокрема польського, сепаратизму. Римо-католицька церква, навпаки, чинила опір політичному тиску, переважно з патріотичних мотивів. Римо-католицька місія на українських землях не була пройнята духом всеохопної ворожнечі до православних. У суспільстві панувала думка, згідно з якою непримиренність до православ’я йшла від римо-католицького духовенства, а не від народних низів римо-католицького віросповідання, які вирізнялися доброзичливим ставленням як до православних парафіян,, так і до священнослужителів. Аналіз міжконфесійних відносин у Південно-Західному краї на початку ХХ ст. дає підстави стверджувати, що, незважаючи на ліквідацію економічної самостійності Римо-католицької церкви, ця конфесія зберігала тенденцію до кількісного збільшення віруючих.

Біографії авторів

Олександр БУРАВСЬКИЙ

доктор історичних наук, доцент, професор кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка

Микола КОЗЛОВЕЦЬ

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та політологіїї Житомирського державного університету імені Івана Франка

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-24

Номер

Розділ

Статті