ІДЕОЛОГІЯ ТА ПОЛЕМІКА ЩОДО ПОВЕРЕННЯ МІСТУ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ІСТОРИЧНОЇ НАЗВИ ПЕРЕЯСЛАВ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2519-058X.21.246901Анотація
У статті проаналізовано ідеологічні аспекти та суперечності повернення історичної назви Переяслав місту Переяслав-Хмельницький. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, методах наукового аналізу, узагальнення. Наукова новизна полягає у тому, що вперше аналізуються ідеологічні аспекти та суперечності щодо повернення історичної назви Переяслав місту Переяслав-Хмельницький. Висновки. У науковому дискурсі істориків слід виділити два підходи до зміни топонімічних назв населених пунктів. Виявлено, що повернення місту історичної назви Переяслав слід розглядати у річищі двох історичних концепцій: радянської “всеросійської нації” та відновлення історичної пам’яті українського народу. На сучасному етапі державо- і націєтворчих процесів в Україні визначено основні мотиви повернення місту історичної назви Переяслав, передусім історико-політико-ідеологічні, побутові. Беручи до уваги минуле Переяслава, визначено основні етапи повернення місту історичної назви. Висвітлено громадсько-політичні ініціативи 1990-х рр., де в колах краєзнавців та дослідників порушувалася проблема відновлення історичної пам’яті з урахування державотворчих процесів часів Київської Русі та ролі Переяславського князівства. Висвітлено політичні спроби відновлення історичної назви Переяслава на початку 2000-х рр. Доведено, що активізація громадських та політичних ініціатив щодо повернення місту історичної назви у 2014–2019 рр. привела до відновлення історичної справедливості, а на законодавчому рівні – до повернення місту його історичної назви.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.