СОКИРОПОДІБНИЙ СКІПЕТР БРОНЗОВОГО ВІКУ З ПАЛАТКИ (ТРАНСИЛЬВАНІЯ) ТА ЙОГО СХІДНІ ЗВʼЯЗКИ

Анотація

У громаді Палатка (округ Клуж) у Трансильванії випадково виявили доісторичну (ймовірно, лосину) рогову сокиру, яка пізніше потрапила у володіння колекціонера. Цей предмет є надзвичайно рідкісним, тому ми піддали його аналізу в цій статті. Сокира має дугоподібне, але дуже тупе лезо і кругле лезо. Стовбур виконано через овальну перфорацію, всередині якої є численні сліди знаряддя. Зовнішня поверхня сокири відшліфована, зокрема кругла кромка, з краями у вигляді бордюра, прикрашеного короткими правильними поглибленнями. Видно, що предмет використовувався інтенсивно, на етапі, коли використовувався як інструмент. При детальнішому розгляді також було виявлено дві групи розміток: одна над лезом, виконана з двох “стремен”, а інша – між отвором і кромкою, що складається з косих стремен, хреста та кількох проколів.

Форма нагадує декілька відомих попередників доби неоліту та енеоліту в східній частині Європи у виробах як з пантів, так і з металу чи каменю. Проте найкращі аналоги знайдено серед предметів доби бронзи з сучасного простору України та Росії. В Інгульсько-катакомбній культурі зустрічалися кам’яні вироби з подібними краями, в тому числі з виїмчастим оздобленням. Однак, на нашу думку, найближчою аналогією є відомий скіпетр-сокира, знайдений у Дударкові, який особливо примітний завдяки численним врізаним на його поверхню зооморфним, фітоформним і геометричним мотивам, віднесеним до Многоваликової культури. У цьому ж східному ареалі Європи найкращі аналоги дають кам’яні сокири з Бородинського скарбу, або суворовського типу, що датуються першою половиною І тис. до н.е. З огляду на ці відповідники наша оцінка полягає у тому, що сокиру з Палатки можна інтерпретувати як скіпетр, подібний до інших предметів з пантів, які вже були виявлені в епоху середньої та пізньої бронзи у Трансильванії або сусідніх регіонах.

З приводу датування та контексту предмета зазначимо: цілком імовірно, що він походить із обстеженого в Палатці місця – “Тогуллуй-Мандрушка”, де було виявлено поселення, що датується початком епохи пізньої бронзи, і з якого походять інші предмети східного типу, зокрема бронзова голка з чотирма виступами та кераміка культури Ноуа.