ПРИРОДНИЧІ Й ТОЧНІ НАУКИ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: СТРУКТУРНІ ТА КАДРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Автор(и)

  • Володимир КАЧМАР
  • Роман ТАРНАВСЬКИЙ

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.20.240145

Анотація

Анотація. Мета дослідження – реконструювати мережу наукових підрозділів
природничого й технічного спрямування в Цісарсько-королівському університеті імені цісаря Франца І у Львові впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ століть та охарактеризувати структурні й кадрові трансформації, які відбувалися з ними. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, застосуванні загальнонаукових та спеціально-наукових методів, зокрема, порівняльно-історичного методу, скрупульозному аналізі тогочасних статистично-інформаційних видань Львівського університету. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українській та зарубіжній історіографії узагальнено відомості про наукові підрозділи природничого й технічного спрямування Львівського університету австрійського періоду (в публікаціях попередників наголос зроблено на кафедрах), укладено
чітку схему (за науковими напрямами) їхніх реорганізацій, відображену в структурних змінах, змінах назв, керівництва тощо. Представленні в публікації фактичний матеріал і висновкові твердження матимуть важливе значення для дослідження історії науки в Галичині, стануть своєрідною матрицею для подальших студійу цій ділянці історичного краєзнавства. Висновки. Після революції 1848 – 1849 рр. в Австрійській монархії, що вплинула й на діяльність Львівського університету, розпочалося його реформування. Воно заторкнуло й наукову сферу, відбуваючись в контексті тогочасного розвитку наук (від кінця 1850-х років – під впливом позитивізму). Від середини ХІХ ст. в університеті розпочали розбудовувати мережу підрозділів, відомих під збірним терміном “наукові інститути” (до них належали структурні одиниці різних напрямів – технічного, природничого, гуманітарного, а також Бібліотека). В рамках природничої сфери,
це були, зокрема, кабінети, збірки, музеї, лабораторії, заклади, власне інститути, клініки та амбулаторії, семінари тощо, а також Ботанічний сад. У більшості публікацій (починаючи від кінця ХІХ ст.) зазначені підрозділи або взагалі не згадають, або ж дослідники ототожнюють їх з кафедрами, розглядають як їхню частину. Такий підхід спричинився до того, що дуже часто спостерігаємо недостаню увагу до офіційних назв цих підрозділів, що відображають як їхню специфіку, так й особливості реорганізації впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Особливої уваги заслуговують семінари, які від 1850-х років й до реформи 1920-х років необхідно трактувати не лише як форму навчального процесу, а і як науковий інститут. Впродовж середини ХІХ – початку ХХ ст., на прикладі розвитку точних і природничих наук, простежуємо зміни у формах наукових інститутів (наприклад, кабінет – музей – заклад / інститут) та спостерігаємо формування наукових шкіл відомих учених (керівників наукових підрозділів)
на основі їх допоміжних кадрів (асистентів, демонстраторів, стипендистів). Розвиток
мережі наукових інститутів відображає й розвиток науки загалом, тенденції виокремлення у до того інтегрованих галузях наукового знання (наприклад, фізика чи природнича історія) вужчих напрямів (власне фізика, метеорологія, астрономія, хімія, геологія, біологія, ботаніка тощо). Свою специфіку з погляду структурного оформлення у Львівському університеті мала медицина, що отримала новий етап розвитку з останньої третини ХІХ ст. й активізувалася з відновленням діяльності медичного факультету в 1894 р.
Ключові слова: Львівський університет, наукові інститути, точні науки, природничі науки, музей, семінар, друга половина ХІХ – початок ХХ століття.

Біографії авторів

Володимир КАЧМАР

кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка

Роман ТАРНАВСЬКИЙ

кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Номер

Розділ

Статті