РОЗВИТОК І ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПАЛЮВАЛЬНОЇ ЗБРОЇ У ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2519-058X.20.240050Анотація
Анотація. Мета дослідження – узагальнення світового досвіду створення запалювальної зброї під час Першої світової війни, розкриття тактики її застосування в оборонних і наступальних діях. Методологія дослідження вибудовувалася із застосуванням загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності, системності, детермінізму та діалектичної єдності історичного і логічного. Вони реалізовані через використання загальнонаукових методів наукового пізнання: узагальнення, аналізу і синтезу, логічного, хронологічного, періодизації, а також спеціальних методів історичного дослідження, зокрема: історико-генетичного, історико-порівняльного. Поєднання названих методів наукового дослідження при всебічному аналізі джерел і літератури
уможливило реалізацію визначеної мети. Наукова новизна. На основі значної джерельної бази та сучасних методологічних підходів узагальнено і систематизовано світовий досвід створення запалювальної зброї у період Першої світової війни. Виявлено тенденції, що проявилися у процесі еволюції різних видів запалювальних засобів, зокрема, сухопутних, авіаційних і морських. Уточнено та доповнено відомості щодо місця запалювальної зброї серед інших видів зброї, її тактико- технічних характеристик і способів застосування в оборонних і наступальних діях, у тому числі
на теренах України. Висновки. У період Першої світової війни під впливом досягнень науки і умов війни почали швидко створюватися нові перспективні запалювальні засоби (струменеві вогнемети сухопутного і морського базування, запалювальні авіаційні бомби, снаряди, ручні гранати, диверсійні запалювальні засоби тощо), а також запалювальні речовини і суміші. Їх унікальні бойові властивості не втратили значення і в сучасних умовах. У час маневреної та “окопної війни” вогнемети, як допоміжна зброя ближнього бою, виявилися результативними проти танків і різноманітних оборонних споруд, які піхота не могла знищити або придушити артилерійським, кулеметним чи рушничним вогнем. Вони результативно застосовувалися і в особливих умовах,
зокрема, під час наступального чи оборонного бою в місті. За їх допомогою створювалися потужні пожежі і димові завіси. Окрім руйнувань і пожеж, запалювальна зброя спричиняла значний вплив на моральний дух військ і цивільного населення, викликаючи паніку та страх. Набутий людством досвід створення запалювальної зброї та її застосування у Першій світовій війні має не лише наукове, а й практичне значення з точки зору підвищення бойових спроможностей Збройних Сил України. Його урахування сприятиме подальшому розвитку перспективних запалювальних засобів,
а також тактичних прийомів їх застосування у різних бойових умовах.
Ключові слова: Перша світова війна, запалювальна зброя, вогнемет, вогнеметний танк,
запалювальна бомба, запалювальні диверсійні засоби.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.