ПОНЯТТЯ “РУЇНА”: СУЧАСНИЙ ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС

Анотація

Анотація. Мета дослідження полягає у дослідженні сучасного історіографічного дискурсу, пов’язаного з науковим обігом поняття “Руїна”, у контексті концептуалізації історії Гетьманщини. Методологія дослідження передбачає використання симбіозу методів компаративістики, контекстуального аналізу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в історіографії проаналізовано специфіку підходів сучасних дослідників до використання поняття “Руїна” для інтерпретації ранньомодерної української історії. Досліджено сутність дискусії про доцільність маркування цим поняттям особливого періоду в рамках другої половини XVII ст. та її відгомін у подальших концептуалізаціях. Висновки.
Сучасний науковий дискурс навколо поняття “Руїна” відбиває ключові тенденції в осмисленні історії ранньомодерної української державності. На початку ХХІ ст. уперше в історіографії проблема вийшла на рівень обговорення підстав використання поняття, тоді як у попередній традиції воно вживалося не продискутованим. Обговорення було переведено до площини з’ясування того образу епохи, який формує поняття не тільки в наукових інтерпретаційних моделях, а й у історичній пам’яті широкого загалу. Залучено компаративістичний підхід та типологізацію українського варіанта на європейському тлі, що створило нові можливості для удосконалення термінологічного апарату,
пов’язаного з концептуалізацією та маркуванням доби. Фокусом полеміки стала предметна дискусія між українським істориком Т. Чухлібом та російською дослідницею Т. Таїровою-Яковлевою. Ця дискусія стимулювала плавний відхід в історіографії від використання поняття “Руїна”, особливо помітний в Україні.
Ключові слова: Україна, Руїна, інтерпретація, понятійний апарат, науковий дискурс.