РАДЯНСЬКА РЕЛІГІЙНА ПОЛІТИКА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Микола ПАЛІНЧАК
  • Вікторія БОКОЧ

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.20.240037

Анотація

Анотація. Метою статті є аналіз радянської релігійної політики та проблем подолання
її наслідків у незалежній українській державі. Методологія дослідження ґрунтується на
комплексному використанні загальнонаукових та спеціальних історичних методів, застосування яких дало можливість прослідувати еволюцію державної релігійної політики в СРСР в різні періоди його існування. Наукова новизна статті полягає у виявленні сутності та визначенні тенденцій радянської релігійної політ ики, а також визначенні шляхів подолання її наслідків у незалежній українській державі. Висновки. Перебуваючи у складі СРСР, Україна не мала можливості формувати і здійснювати власну релігійну політику. Вона керувалася документами, що приймалися союзними партійними і державними органами, або розробляла аналогічні їм свої. На непримиренну боротьбу з релігією найбільшою мірою націлювали компартійні
документи. Боротьба з релігією велася з використанням різноманітних засобів, форм
і методів. Задекларовані у радянських нормативно-правових актах принципи свободи совісті та відокремлення церкви від держави повною мірою у життя ніколи не втілювалися. Тиск держави на церкву то посилювався, то послаблювався, проте ніколи повністю не зникав. Радянська тоталітарна система завдала церкві, релігійним організаціям, служителям культу та віруючим величезної шкоди. Наслідком радянської релігійної політики стало суттєве обмеження свободи совісті і віросповідання, експропріація церковної власності, репресії духовенства та віруючих, закриття культових будівель, руйнування релігійної мережі. Проте радянській владі так і не
вдалося здолати релігію, за наявності найменших можливостей вона відроджувалася. Україна, здобувши незалежність, почала самостійно визначати модель державно-церковних відносин, формувати і реалізовувати власну державну релігійну політику. Отримавши від СРСР тяжку спадщину у релігійно-церковній сфері, вона поступово долає негативні її наслідки. Їх остаточне усунення сприятиме подальшому розвитку партнерських державно-церковних відносин, повноцінному забезпеченню свободи совісті і віросповідання.
Ключові слова: релігія, церква, державно-церковні відносини, радянська релігійна політика,
радянське законодавство про релігійні культи.

Біографії авторів

Микола ПАЛІНЧАК

кандидат історичних наук, доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету

Вікторія БОКОЧ

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародної політики Ужгородського національного університету

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Номер

Розділ

Статті