ВАРШАВСЬКИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ 1944 р. ТА ЙОГО НАСЛІДКИ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2519-058X.19.233842Анотація
Мета дослідження – на основі джерельної бази та історіографічного доробку висвітлити причини, перебіг і наслідки проведення Собору єпископів Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) в 1944 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній і закордонній історіографії проаналізовано ключові рішення Собору УАПЦ 1944 р., а також упроваджено до наукового обігу неопубліковані архівні документи та матеріали. Висновки. У роботі Варшавського Собору УАПЦ взяли участь дев’ять ієрархів, котрі створили Синод й ухвалили Тимчасове положення про управління Церквою. Складність становища православної ієрархії в еміграції посилювалася кількома об’єктивними обставинами. По-перше, несприятливими були зовнішні фактори, пов’язані з німецькою владою. Понад півтора року перебування єпископату УАПЦ на еміграції вона не дозволяла йому займатися організацією церковного життя православних українців, штучно концентрувала духовенство в одному місці та примусовій бездіяльності. Як свідчать документи, німецькі урядовці підтримували його в боротьбі за лідерство в УАПЦ. По-друге, давався взнаки низький рівень освіти православних єпископів, які часто були світськими особами або недостатньо досвідченими священниками. Постійні внутрішні суперечки, різне бачення шляхів розвитку Церкви поза межами України, міжособистісні конфлікти провокували майбутні розколи в українському православ’ї в діаспорі. По-третє, Варшавський Собор єпископів УАПЦ 1944 р. обмежився половинчастими рішеннями щодо її канонічного статусу й відклав його урегулювання до завершення війни.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.