РЕФОРМАЦІЙНА ДОКТРИНА І ПОЛІТИЧНІ ЦІННОСТІ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ (на прикладі історії пізнього протестантизму в Україні)

Автор(и)

  • Тетяна ГРУШЕВА
  • Ольга СПИС

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058X.19.233808

Анотація

Мета дослідженняна прикладі історії пізнього протестантизму в Україні визначити особливості політичної етики в реформаційній доктрині. Методологія дослідження спирається на методи: загальнонаукові (аналітичний, синтетичний, парадигмальний, холістичний); загальноісторичні (системно-хронологічний, історико-порівняльний); та соціологічний (контент-аналіз). Наукова новизна полягає у тому, що вперше в новітній українській історіографії і філософській науці зроблена спроба комплексного аналізу впливу зовнішніх чинників на політичну етику протестантів на прикладі історії протестантизму в Україні ХХ – початку ХХІ ст. Висновки. Реформаційна доктрина була сформована 500 років тому. За цей період вона пройшла випробування часом. Дослідивши окрему складову доктрини – політичну етику, автори статті дійшли висновку, що її ключові тези були сформовані в період раннього протестантизму і залишаються незмінними до сьогодні. Виразні специфічності є реакцією на історичні умови існування та проявом етноконфесійних відмінностей. Прикладом слугує буття протестантів у радянській Україні. Посилаючись на біблійну тезу всяка влада від Бога, протестанти сприйняли всі гасла радянської влади. На своїх з’їздах вони висловили бажання навіть проходити службу в армії. Згодом, коли атеїстичний експеримент в УРСР набрав обертів і представники богоборчої влади вдалися до репресій, віруючі намагалися використати різні стратегії виживання в суспільстві з панівним ворожим світоглядом: від наполегливих вимог реєстрації громад до оголошення сидячих страйків і намагання емігрувати в “будь-яку несоціалістичну країну. Так, християни дійшли висновку, що та влада від Бога, яка слугує добрій справі. Протестанти в сучасній Україні повільно включилися до політичного життя. Християни віри євангельської найбільш виразно демонструють солідарність із суспільними настроями (участь в Помаранчевій революції, Революції Гідності, капеланському служінні). У сучасному протестантському середовищі піддається сумніву сліпе підпорядкування будь-якій владі, вносяться зміни в пацифістські настрої, виникають передумови до зародження соціально-політичного богослов’я. Особливою цінністю для нього є категорії правди, свободи і відповідальності (що є проявом етноконфесійних відмінностей), а позакультове служіння організоване із дотриманням ортодоксії та ортопраксії.

Біографії авторів

Тетяна ГРУШЕВА

кандидатка історичних наук, доцентка кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету

Ольга СПИС

кандидатка філософських наук, доцентка, доцентка кафедри філософії та історії науки і техніки Державного університету інфраструктури та технологій

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Номер

Розділ

Статті