У пошуках національної ідентичності: з життя волинської родини Левчанівських
DOI:
https://doi.org/10.24919/2519-058x.0.184418Keywords:
Нація, національна свідомість, національна ідентичність, Волинь, Гродзінські, ЛевчанівськіAbstract
Анотація. Мета дослідження – через призму життя однієї родини відтворити модель становлення української ідентичності під тиском драматичних історичних обставин. Методологія дослідження. Авторами застосовано нові теоретичні підходи й методики, запропоновані авторами-модерністами у вивчення питань «нації», а також методики, принесені в історичний аналіз соціологами й політологами – Карлом Дойчем, Ернестом Ґелнером, Мірославом Грохом. Автори виходять із головного висновку вчених, що нації не є «старими як історія», а порівняно недавніми спільнотами, продуктом переходу від аграрного до модерного суспільства. Цю схему застосовано для утвердження двоякого розуміння походження української нації: етнічного, базованого на критеріях спільності крові, мови, звичаїв або східної моделі нації, й західної моделі нації з критеріями спільної території, рівності усіх членів національної спільноти, спільної громадської культури та ідеології. Наукова новизна полягає в концептуальному наповненні поняття «українська нація» з акцентуванням на особливих зовнішніх обставинах, які схиляють особу до перегляду і зміни своєї національної ідентичності. Висновки. Висновки авторів ґрунтуються на етичних переконаннях про націю як цінність, яка надає сенсу внутрішньому життю людини. Тому вибір родини Левчанівських української ідентичності розглянуто як їхній ціннісний вибір на користь політично, соціально й культурно скривджених українських селян, у випадку конкретної родини –мешканців Волинської губернії (Волинського воєводства). До чинників, що сприяли такому вибору, автори відносять внутрішні переконання, як-то збереження національної пам’яті про романтизовану героїчну Гетьманську Державу українцем Олександром Левчанівським, і зовнішні – культурний вплив середовища, в якому перебувала особа, що продемонстровано на прикладі життя Олени Гродзінської-Левчанівської. Національні переконання їхньої дочки Ірини були результатом авторитетного впливу батьків. Життя родини Левчанівських можемо вважати за модель формування української нації. Із застереженням щодо того, що нація не постає з одномоментного акту історії, навіть такого важливого як утворення власної держави, а є довготривалим соціальним і політичним процесом інтеграції людей з різним ступенем національної свідомості в спільноту політичної і мовно-культурної єдності. Метою процесу формування нації треба вважати об’єднання культурної нації в одній державі.
References
ДАВО – Державний архів Волинської області.
Альтер, П. (2010). Нація: проблема визначення. Націоналізм. Антологія (О. Проценко, В. Лісовий, Упорядн.). Київ: Смолоскип, 273–282.
Вдовин, Г., Лепская, Л., Червякова, А. (Сост.) (1994). Останкино. Театр-дворец. Москва: Русская книга, 320 с.
Грицак, Я. (1996). Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. Київ: Генеза, 360 с.
Елизарова, Н. (1944). Театры Шереметьевых. Москва: Останкинский дворец-музей, 520 с.
Касьянов, Г. (1999). Теорії націй і націоналізму. Київ: Либідь, 382 с.
Короленко, В. (1954). История моего современника. (Т. 6). Москва: Правда, 327 с.
Кравченко, Б. (1997). Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ століття. Київ: Основи, 423 с.
Левчанівська, І. (1992). Пам’яті моєї мами Олени Левчанівської: У 110 річницю з дня народження. Літопис Волині, (17–18), 145–150.
Левчанівська, І. (1994). Олена Левчанівська про першу світову війну: «Щоденник». Статті. Документально-художня проза про першу світову війну: Матеріали і тези доповідей та повідомлень міжнародної науково-практичної конференції. 23 – 26 жовтня 1994, 130–134.
Левчанівська, І. (1994). Олена Левчанівська про першу світову війну: «Щоденник». Статті. Документально-художня проза про першу світову війну: Матеріали і тези доповідей та повідомлень міжнародної науково-практичної конференції. 23 – 26 жовтня 1994, 130–134.
Левчанівська, І. (2000). Далеке і близьке. Луцьк: Надстир’я, 216 с.
Левчанівська, І. (2001). Згадалось мені…(спогади дитинства). Луцьк: Волинська обласна друкарня, 94 с.
Левчанівська, І. (2004). Сенаторка. Львів–Дубно–Луцьк: Джерело–Надстир’я, 258 с.
Левчанівська, І. (2006). «Ще не забулося…» (спогади). Луцьк: Видавництво обласної друкарні, 124 с.
Майнеке Ф. (2010). Загальний погляд на націю. Націоналізм. Антологія (О. Проценко, В. Лісовий, Упорядн.). Київ: Смолоскип, 264–272.
Ренан, Е. (2010). Що таке нація? Націоналізм. Антологія (О. Проценко, В. Лісовий, Упорядн.). Київ: Смолоскип, 253–263.
Солдатенко, В., Любовець, О. (2010). Революційні альтернативи 1917 року й Україна. Київ: Наукова думка, 320 с.
Шереметьев, С. (1897). Отголоски XVIII века (Выпуск IV. Останкино в 1797 г.). СПб: Типография М. М. Стасюлевича, 99 с.
Hroch, M. (1985). Social Preconditions of National Revival in Europe: A Comparative Analysis of Patriotic Groups among the Smaller European Nations. New York: Cembridge Universitу Press, 220 s.
Sejm Rzeczypospolitej Polskiej I kadencji (1922 – 1927). Режим доступу: https://pl.wikipedia.org/wiki/Sejm_Rzeczypospolitej_Polskiej_I_kadencji_(1922%E2%80%931927)
Webеr, M. (1987). Economy and Society: An Outline of Interpretative Sociology (Ed. by G. Roht and C. Wittich). New York: 1987 р.
