THE ATTITUDE TO THE «SCHISMATICS» IN LVIV LATIN ARCHDIOCESE ON THE EVE OF UNION OF FLORENCE

Authors

DOI:

https://doi.org/10.24919/2519-058x.6.123755

Keywords:

Lviv Latin Archdiocese, «schismatics», latinization

Abstract

The author investigated in the article which based on documentary material the attitude of the Apostolic See, the Polish-Lithuanian ruling elite, the Catholics («Latins») to the Orthodox («schismatics») in the Lviv Latin Archdiocese in 1412 –1435 through the prism of the Latinization lands of Rus`. This is the main idea of the article.

The mail problem has considered on the basis of documentary materials of the European, state-wide and local levels. The nature of the relationship between «Latins» and «schismatics» was different. The Polish authorities set themselves the task of incorporating the Lithuanian lands and Southwestern Rus` (Ruthenia) into the kingdom of Poland. This process had accompanied by Latinization and the beginnings of serfdom relations. Some documents and actions of the Polish royal administration testify about the rigorous Latinization, separation between the «Latins» and «schismatics»..

The emergence of the new Lviv Archdiocese, the church province in 1414, caused tensions between the higher clergies in the Polish kingdom. Archbishop of Gnezno Mikolaj Tromba (14121422), who had received the title of the primate, emphasized his highest status in the church hierarchy in the kingdom in comparison with the Lviv archbishop. In addition Bishop of Cracow Zbigniew Olesnicki presented himself in Europe the Svidrigailo Wars (14321438) as religious because he had feared the unification of the Rusyns with the Hussites.

Formally, a network of Latin dioceses was established in the lands of southwestern Rus`, which included the Сathedrals in Lviv, Przemysl, Kholm, Lutsk, Kamyanets-Podilsky, Kiev, Seret (Suchava). However, the overwhelming majority of the population here belonged to the Eastern Church. The Church Union at the local level should have solved this problem. The Polish-Lithuanian ruling elites also were forced to tolerate the «schismatics» as shown by documents.

The Church policy of Latin West had concerned not only the territory of Western Ukrainian lands but in perspective should have to cover whole Christians of Rus` and Byzantine Empire. The activity of the bishops of the Lviv Latin archdiocese wasn`t only the alternative way of the Latinization of this territories, but also prevented the spread of the exceptional church authority of Kiev and all Rus` Orthodox Metropolitan Photius, whose seat was in Moscow.

Thus, the author found out that the church jurisdiction of the Latin Archbishops of Lviv was formally carried out on the territory of Southwestern Rus`, because here predominantly lived Christians of the Greek rite. The terms «church union» and «latinization» had been similar in essence at this period.

References

Акты исторические, 1841 – Акты исторические, собранные и изданные Археографической комиссией. Санкт-Петербург, 1841. Т. 1. 608 c.

Акты, 1848 – Акты, относящиеся к истории Западной Росии, созданые и изданые Археографическою коммиссиею. Санкт-Петербург, 1848. Т. 2. 440 с.

Барбашев, 2012 – Барбашев А. И. Витовт. Последние двадцять лет княжения. 1410 – 1430 гг.: монография. Репринтне видання. Біла Церква, 2012. 256 с.

Войтович, 2006 – Войтович Л. В. Княжа доба на Русі: портрети еліти: монографія. Біла Церква, 2006. 784 с.

Гринів, 1988 – Боротьба Південно-Західної Русі і України проти експансії Ватікану та унії (Х – початок XVII ст.): збірник документів та матеріалів. Упор. Є. Гринів та ін. – Київ, 1988. – 288 с.

Ґілл, 2016 – Ґілл Дж. Флорентійський собор: монографія. Пер. з англ. М. Прокопович. Пам’ятки історично-богословської думки, вип. 3. Львів, 2016. 442 с.

Ґудзяк, 2000 – Ґудзяк Б. Криза і реформа. Київська митрополія, Царгородський патріархат і ґенеза Берестейської унії. Пер. з англ. М. Габлевич. Львів, 2000. 426 с.

Кметь, 1999 – Кметь В. Ф. Діяльність галицького латинського архієпископа Якуба Стрепи (1391 – 1409) (на матеріалах Центрального державного історичного архіву України у Львові) // Львів: місто – суспільство – культура. Збірник наукових праць. Львів, 1999. Т. 3. С. 22-31

Мончак, 2012 – Мончак І. Флорентійський екуменізм у Київській Церкві. Унійна ідея в помісній еклезіяльній традиції. Пер. з англ. Р. Скакуна. Пам’ятки історично-богословської думки. Львів, 2012. 364 с.

Никифорівський літопис – Никифорівський літопис, 1410, 1421, 1430. URL: hppt://litopys.org.ua/psrl3235/lytov15.htm (дата звернення: 06.12.2017).

Полное собрание, 1949 – Полное собрание русских летописей. Москва-Ленинград, 1949. Т. 25. 458 s.

Русина, 1998 – Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. Україна крізь віки, т. 6. Київ, 1998. 319 с.

Скочиляс, 2010 – Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія XII – XVIII століть: організаційна структура та правовий статус. Львів, 2010. 831 с.

Супральський літопиc – Супральський літопис, 1410, 1420, 1421, 1427, 1430. URL: http://litopys.org.ua/psrl3235/lytov16.htm (дата звернення: 06.12.2017).

Флоря, 2007 – Флоря Б. М. Исследования по истории Церкви. Древнерусское и славянское средневековье: сборник. Москва, 2007. 436 с.

Фріс, 2015 – Фріс В. Рим і патріархати Сходу. Пам’ятки історично-богословської думки, вип. 2. Львів, 2015. 416 с.

ЦДІАЛ – Центральний державний історичний архів у Львові.

Шпик, 2005 – Шпик І. Є. Високоосвічені болгари – провідники церковно-інституційного та релігійно-культурного життя Русі-України (остання чверть XIV – XV ст.) // Проблеми слов’янознавства. Львів, 2005. №55. С. 13–28.

Яковенко, 2006 – Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Вид 2-ге. Київ, 2005. 584 с.

Akta grodzkie i ziemskie (далі AGZ). Red. X. Liske. Lwów, 1870. T. 2. 287 s.

AGZ. Lwów, 1872. T. 3. 313 s.

AGZ. Lwów, 1873. T. 4. 303 s.

Bandtkie, 1830 – Jus Polonicum, codicibus veteribus manuscriptis et editionibus quibusque collatis. Ed. J. Bandtkie. Varsaviae, 1831. 472 p.

Baxter, 1930 – Copiale prioratus sancti Andree. Ed. H. Baxter. Oxford, 1930. 528 p.

Chadwick, 2003 – Chadwick H. East and West: The Making of a Rift in the Church: From Apostolic Times Until the Council of Florence. Oxford, 2003. 320 p.

Daniłowicz, 1862 – Skarbiec dyplomatów papieskich, cesarskich, królewskich. Red. I. Daniłowicz. Wilno, 1862. T. 2. 369 s.

Graff, 2008 – Graff T. Działalność polityczna Zbigniewa Oleśnickiego I polskiej hierarchii kościelnej w dobie tzw. burzy koronacyjnej // Folia historica Cracoviensia. Kraków, 2008. Vol. 14. S. 75–85.

Jana Długosza roczniki czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego. Wyd. 2-gie. Warszawa, 2009. Ks. 11. 367 s.

Krętosz, 1986 – Krętosz J. Organizacja archidiecezji Lwowskiej obrządku łacińskiego od XV wieku do 1772 roku: monografia. Lublin, 1986. 366 s.

Lewicki, 1891 – Codex epistolaris saeculi decimi quinti // Monumenta Medii Aevi historica res gestas Ploniae illustrantia. Red. A. Lewicki. Kraków, 1891. T. 2. 531 s.

Prokop, 2010 – Prokop K. R. Arcybiskupi haliccy i lwowscy obrządku łacińskiego. Szkice biograficzne. Biały Dunajec-Ostróg, 2001. 257 s.

Sokołowski, Szujski, 1876 – Codex epistolaris saeculi decimi quinti // Monumenta Medii Aevi historica res gestas Poloniae illustrantia, T. 2. coll. A. Sokołowski, J. Szujski. Kraków, 1876. T. 1. 158 s.

Spytko z Tarnowa – Spytko z Tarnowa, starosta ruski podaje do wiadomości wyrok w sporze pomiędzy Ilią władyką przemyskim i Januszem Nasangiewiczem o grunta we wsi Komarnice. URL: http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=142&cd=0&ser=0&syg=6D (06.12.2017).

Stadnicki, 1863 – Stadnicki A. Ziemia lwowska za rządów polskich w XIV I XV wieku, we względzie społecznych stosunków rozpoznana // Biblioteka Ossolińskiech. 1863. №16. 103 s.

Staszko z Dawidowa – Staszko z Dawidowa, starosta samborski rozgranicza dobra należące do monasteru św. Spasa od dóbr Strzałkowce. URL http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=142&cd=0&ser=0&syg=5D (дата звернення: 05.12.2017).

Trajdos, 2014 – Trajdos T. Polityka króla Władysława II Jagiełły wobec kościoła katolickiego na ziemiach ruskich królestwa Polskiego I Wielkiego księstwa Litewskiego // Zeszyty naukowe uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Hisoryczne. 2014. №141. Z. 2. S. 315–337.

Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia. Coll. A. Theiner. Romae, 1861. T. 2. 782 p.

Włodek, starosta samborski – Włodek, starosta samborski odgranicza ziemie klasztorne Panny Marii i wsi Tereszewa od miasta Starego Sambora. URL: http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=142&cd=0&ser=0&syg=7D (дата звернення: 06.12.2017).

How to Cite

Івашко, Р. (2018). THE ATTITUDE TO THE «SCHISMATICS» IN LVIV LATIN ARCHDIOCESE ON THE EVE OF UNION OF FLORENCE. EAST EUROPEAN HISTORICAL BULLETIN, (6). https://doi.org/10.24919/2519-058x.6.123755

Issue

Section

Articles