HISTORY OF FORMATION TOURIST ATTRACTIVENESS OF THE TRANSCARPATION REGION
DOI:
https://doi.org/10.24919/2519-058x.4.111475Keywords:
tourism, Transcarpathia, atraktiv places, ecotourism, Rakhiv district, tour desk.Abstract
The article comprehensively analyzes the history of the formation of tourist attraction іn Transcarpathian region. Examining trends of regional tourism, we can say that the most favorable regions in Zakarpattia region – is Rakhiv, Tyachiv, Mizhhirya. The fact that tourism is an effective tool and an effective source of knowledge preservation and ecology, historical and social heritage of Transcarpathia.
We consider that one of the most attractive tourist regions of Ukraine is the Transcarpathian region. It is one of the most development sub-regions of Carpathian green and ethnocultural tourism.
The most important resource of Transcarpathia region is represented by forests, that has aprox 50 % from its area, that is 700 hundred ha. This treasure of the region is included in protected areas: Synevyr National Park, Carpathians biosphere reservation and Uzhans’kyi National Park.
Transcarpathia has rich balneary resources – mineral and thermal springs. In the region there were over 700 springs with mineral water and salt water, these being used as entertainment and in industry. The curative qualities of these waters are taken into consideration in over 20 sanatoriums and medical centres in the region.
Historically, that tourism forms practised in Transcarpathia are: treatment and relaxing tourism, cultural tourism, ecumenical tourism, business tourism, sports tourism, ethnic tourism.
In the region there are well-known castles and fortresses: Uzhgorod Castle that is more than 1000 years old, Chynadievo Castle built in XVth C, Shenborn Castle built in French style in 1890, Palanok Castle that is said to be from IX-Xth C, Serednje Castle built in XIIth C and was property of Templars Knights, Khust Castle built in XIth C from wood and later from stone.
The region has special churches including wooden churches such as: Hetyen Protestant Church, Muzhiyevo Protestant Church, Dorobratovo Church, «Acoperământul Maicii Domnului» Church Horiany Rotunda, “St Ana» Wooden Church in Bucoveţ, «St Virgin Maria» Wooden Church in Costrino, “St Mihai» Wooden Church, «St Nicolae» Wooden Church etc.
The author used the general scientific and special methods. In particular, the method of analysis, synthesis, dialectical method, historicism, historical and chronological method, etc. In the preferred scientific heritage historical research methods, genetic history, historical, comparative, historical and synthetic, historical and diachronic, empirical analysis and more.
References
Абрамов В. В. Історія туризму / В. В. Абрамов, М. В. Тонкошкур. – Харків: Харківська національна академія міського господарства, 2010. – 294 с.
Корсак Р. Туристичні об’єкти Закарпатської області / Р. Корсак, М. Корсак, В. Гребенюк. – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2017. – 416 с.
Котигорошко В. Закарпаття в давнину / В. Котигорошко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – № 39–40. – C. 12–16.
Мельник А. Особливості становлення організованого туризму Закарпаття (кінець XIX – початок XX століття) / А. Мельник, Ж. Собов // Рекреаційна географія і туризм. – Наукові записки. – № 2. – 2016. – С. 123–129.
Стойко С. Роль природно-заповідного фонду Карпат у збереженні етнокультурної спадщини гуцулів, бойків, лемків / С. Стойко, Д. Крук // Зелені Карпати. – 2004. – № 1–2. – С. 27–29.
Тронько П. Т. Краєзнавство у відродженні духовності і культури. Досвід. Проблеми. Перспективи / П. Т. Тронько. – К.: Наукова думка, 1998. – 98 с.
Федорченко В. К. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник / В. К. Федорченко, Т. А. Дьорова. – К.: Вища школа, 2002. – 195 с.
Фуртій В. Розвиток туризму на Закарпатті в період Чехословаччини 1918 – 1938 рр. // Східноєвропейський історичний вісник. – Дрогобич: Посвіт, 2017 р. – Вип. 3. – С. 114–117.
Шандор Ф. Ф. Становлення туристичної галузі в Закарпатті: історичний аспект [Текст] / Ф. Ф. Шандор // Науковий вісник Ужгородського університету. – Серія: Географія. Землеустрій. Природокористування / [відп. ред. С. Поп]. – Ужгород: Говерла, 2013. – Вип. 1. – С. 183–189.
Чаплінський Б. Проблематика етнокультурного ландшафту Гуцульщини: риси, поділ, збереження /
Б. Чаплінський, А. Кібич // Наукові записки Вінницького педуніверситету. – Серія: Географія. – 2010. – Вип. 21. – С. 259–265.
